Знаходячись вдома, не забувайте про артикуляційні вправи     

Вони сприяють:

• формуванню правильної вимови звуків;
• виправленню наявних порушень звуковимови;
• виробленню чіткої дикції;
• успішному оволодінню іноземними мовами;
• оволодінню ораторського мистецтва.

Основні правила артикуляційної гімнастики

• Вправи бажано виконувати щоденно протягом 5 – 7 хвилин.
• Кожну вправу необхідно повторити 5-10 разів.
• Наприкінці кожної вправи органи мовленнєвого апарату повинні повернутись у вихідне положення, а потім – у стан спокою.
• Кожну вправу слід виконувати повільно, чітко, ритмічно, рахуючи подумки (за необхідності дорослий може рахувати вголос).
• Використовуючи дзеркало, потрібно стежити за тим, щоб у дитини працювали лише ті м’язи, які тренуються у даній вправі. Шия та плечі не повинні напружуватись.
• Під час виконання вправ можна використовувати свою долоню та долоню дитини для імітації рухів язика.
• Артикуляційна гімнастика не повинна набридати дитині та спричиняти її перевтому.

Із запропонованих комплексів вправ, виберіть той, який більше всього буде спрямований на відпрацювання рухів язика в залежності від дефекту вимови звука вашої дитини. Починаючи виконувати кожну вправу, треба посміхнутися і відкрити ротик. Працює тільки язик без допомоги губ та нижньої щелепи.

Комплекс вправ звуків С, З, Ц.

• «Лопатка». Широкий розслаблений язик висунути, покласти його на нижню губу. Стежити, щоб язик не тремтів. Утримувати 7 – 10 с. «Неслухняний язичок». Широкий язик покласти на нижню губу та промовляти «пя-пя-пя», неначе похлопувати свій «неслухняний язичок» верхньою губою. Повторити 5 – 7 разів.
• «Годинник». Рухати язиком з куточка в куточок рота в повільному темпі під лічбу. Виконати 8 – 10 разів.
• «Гірка». Бокові краї язика притиснути до верхніх кутніх зубів. Кінчиком язика доторкнутися до нижніх передніх зубів. Утримувати в такому положенні 10 с.
• «Почистимо нижні зубки». Посміхнутися, показати зуби, відкрити рот і кінчиком язика «почистити» нижні зубки з внутрішнього боку. Зробити 6 – 8 рухів.

 Комплекс вправ для звуків Ш, Ж, Ч.

• «Усмішка – хоботок». Вправу повторити 4 рази.
• «Лопатка». Широкий і розслаблений язик висунути та покласти на нижню губу. Стежити, щоб язик не тремтів. Утримувати 7 – 10 с.
• «Смачне варення». Висунути широкий язик, облизати верхню губу зверху – вниз та заховати язик у глиб рота. Повторити 5 – 7 разів.
• «Чашечка». Бічні та передні краї широкого язика підняти, але не торкатися верхніх зубів. Утримувати 10 с.
• «Гойдалка». Висунути вузький язик. Тягнутися язиком почергово спочатку до носа, потім до підборіддя. Рот при цьому не закривати. Вправа виконувати під лічбу 6 – 8 разів. Стежити, щоб нижня губа не рухалася.
• «Маляр». Широким кінчиком язика поглатиди тверде піднебіння від верхів зубів углиб рота й назад. Нижня щелепа не повинна рухатися. Висунути язик, рот трохи відкрити. Повторити 6 – 8 разів.

Комплекс вправ для звука Л.

• «Лопатка». Широкий і розслаблений язик висунути та покласти на нижню губу. Стежити, щоб язик не тремтів. Утримувати 7 – 10 с. «Неслухняний язичок». Широкий язик покласти на нижню губу та промовляти “пя-пя-пя”, неначе похлопувати свій “неслухняний язичок” верхньою губою. Зробити 6 – 8 рухів.
• «Грибок». Відкрити рот. Присмоктати язик до піднебіння. Не відриваючи язик від піднебіння, сильно відтягнути вниз нижню щелепу. Зробити 3 – 5 разів. На відміну від вправи «Конячка», язик не повинен відриватися від піднебіння.
• «Індик». Відкрити рот, покласти кінчик язика на верхню губу і проводити ним по верхній губі зверз-вниз, не відриваючи язика від губи, ніби погладжуючи її. Виконувати 5 – 7 разів.
• «Пароплав». Злегка усміхнутися, затиснути кінчик язика зубами і заспівати звук [и]: и – и – и. Виконувати на одному вдосі 3 рази.
• «Вітрило». Широко відкрити рот, поставити кінчик язика за верхні зуби так, щоб язичок міцно впирався в зуби. Утримувати 5 – 10 с.

Комплекс вправ для звук Р.                       

• «Чашечка». Бічні та передні краї широкого язика підняти, але не торкатися верхніх зубів. Утримувати 10 с.
• «Маляр». Широким кінчиком язика поглатиди тверде піднебіння від верхів зубів углиб рота й назад. Нижня щелепа не повинна рухатися. Висунути язик, рот трохи відкрити. Повторити 6 – 8 разів.
• «Гойдалка». Висунути вузький язик. Тягнутися язиком почергово спочатку до носа, потім до підборіддя. Рот при цьому не закривати. Вправа проводиться під лічбу 6 – 8 разів.
• «Конячка». Присмоктати язик до піднебіння, клацнути язиком. Клацати повільно, сильно. Розтягувати під’язикову зв’язку. Виконати 10 разів.
• «Барабанщики». Відкрити рот, підняти широкий язик вгору та постукати кінчиком язика по верхнім альвеолам чітко вимовляючи звук [д]. Поступово збільшувати темп, вимовляючи д-д-д.
• «Грибочок». Відкрити рот. Присмоктати язик до піднебіння. Не відриваючи язик від піднебіння сильно відтягнути вниз нижню щелепу. Зробити 3 – 5 разів. На відміну від вправи «Конячка» язик не повинен відриватися від піднебіння.
• «Балалайка». Промовляти звук [д] на одному видосі, проводячи кінчиком язика з боку в бік, наче грати на балалайці.
• «Пилосос». На одному сильному видосі проводити кінчиком язика по альвеолам вперед-назад, промовляючи звук [ж]: ж – ж – ж .

Артикуляційні вправи рекомендую виконувати всім учням, незалежно від наявності вад у вимові звуків, особливо перед виконанням завдань по читанню.