Дитинство – найважливіший, самобутній і неповторний період у становленні особистості. Саме в дитячі роки людина потребує найбільшої уваги та захисту. Від ставлення до дітей, розуміння їхніх проблем, інтересів та потреб, стану охорони дитинства залежить не тільки доля кожної конкретної дитини, а й розвиток суспільства в цілому.

Насильство в   сім’ї – будь-які   умисні  дії  фізичного, сексуального,  психолог-гічного чи економічного  спрямування  одного члена  сім’ї  по  відношенню  до  іншого члена сім’ї,  якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як  людини  та громадянина  і наносять йому моральну шкоду,  шкоду його фізичному чи  психічному здоров’ю.

Базовим документом, спрямованим на захист дітей, є Конвенція про права дитини, прийнята Організацією Об’єднаних Націй. Конституція України яка гарантує рівність у правах дітей незалежно від походження, а також від того, народилися вони в шлюбі чи ні. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом.

В Україні, на національному рівні, вже прийнято ряд законодавчих та нормативно-правових актів, які захищають від насильства в сім’ї, а також регламентують діяльність правоохоронних органів щодо попередження та припинення насильства в сім’ї.  До них належать:

– Закон України “Про попередження насильства в сім’ї” від 15.11.2001 р., який визначає правові основи запобігання насильству в сім’ї, органи та установи, на які покладається здійснення заходів, спрямованих на його виконання.

– Закон України “Про охорону дитинства” від 26.04.2001 р. У цьому Законі було введено положення, яке забороняє тілесні покарання дітей у родині;

– Розпорядження Кабінету Міністрів України № 2154-р «Про затвердження плану заходів з проведення Національної компанії «Стоп насильству!» на період до 2015 року;
“Сімейний кодекс” від 10.01.2002 р. який визначає засади шлюбу, права та обов’язки подружжя, права та обов’язків батьків і дітей.

– Закон України “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за вчинення насильства в сім’ї або невиконання захисного припису” від 15.05.2003 р.;

– Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства стосовно протидії насильству в сім’ї” від 25.09.2008 р.;

– Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 23.01.2004 р. №38 “Про затвердження заходів щодо виконання Закону України “Про попередження насильства в сім’ї” та Примірного положення про центр медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім’ї”;

Серед мас побутує думка, що жорстокість у сім’ї – це лише ті випадки, про які розповідають ЗМІ: побиття дитини до смерті, занехаяння дитини, яка помирає з голоду, не відповідає розвиткові за віком; діти, яких батьки виганяють на заробітки, які самі собі шукають гроші.

Але такий погляд на проблему насильства над дітьми робить непомітними інші вчинки: виховання в жаху перед ременем, регламентацію життя дитини у відповідності до поглядів батьків; сімейну лайку за будь-яку провину дитини чи висловлювання своїх бажань; вибір друзів, виду занять, школи для дітей батьками. Стаючи в сім’ях жертвами насильства, діти нерідко покидають сім’ї, опиняються на вулиці, де можуть стати об’єктами купівлі-продажу. В Україні встановилась досить небезпечна ситуація, пов’язана з поширенням торгівлі людьми, зокрема дітьми.

Але дітям слід знати, що дитина вправі особисто звернутися в органи опіки й піклування, служби у справах неповнолітніх, центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, інші уповноважені органи за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів.

Особа, яка досягла 14-ти років, має право самостійно подавати заяви про позбавлення батьків батьківських прав.

5 березня 1999 р. було прийнято Закон України “Про Декларацію про загальні засади державної політики України стосовно сім’ї та жінок”, який спрямовано на зміцнення інституту сім’ї, формування партнерських відносин в родині, рівного розподілу обов’язків між подружжям.

Згідно Закону “Про попередження насильства в сім’ї” визначено перелік органів та установ, на які покладається здійснення заходів щодо попередження насильства в сім’ї.

Такими установами визнані:

– органи виконавчої влади з питань попередження насильства в сім’ї;

– служба дільничних інспекторів поліції;

– кримінальна поліція у справах неповнолітніх органів внутрішніх справ;

– органи опіки і піклування;

– кризові центри;

– центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім’ї;

– органи виконавчої влади;

– органи місцевого самоврядування.

Відділ попередження насильства в сім’ї та протидії торгівлі людьми Департаменту сімейної та гендерної політики Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту надає інформацію про те, куди звертатися громадянам, які постраждали від насильства в сім’ї.

• управлінь та відділів у справах сім’ї, молоді та спорту обласних та районних державних адміністрацій;
• відповідних підрозділів органів внутрішніх справ – дільничних інспекторів поліції, а якщо це стосується дитини, то до кримінальної поліції у справах дітей;
• центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
• центрів соціально-психологічної допомоги;
• центрів медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім’ї;
• неурядових організацій, які працюють у сфері запобігання насильству в сім’ї;

Слід пам’ятати, що відмова у прийняті заяви не допускається!

---

Служби та їх номери телефонів, які можуть стати у пригоді учням та їх батькам.

1	Психологічна служба м. Конотоп	2 – 52 – 36
2	Конотопський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді	(05447) 2 – 33 – 96 (05447) 2 – 62 – 32
3	Всеукраїнська дитяча лінія «Телефон довіри»	0 – 800 – 500 – 21 – 80
4	Національна «гаряча лінія» з питань насильства та захисту прав дітей	0 – 800 – 500 – 33 – 50
5	Національна «гаряча лінія» по запобіганню торгівлі людьми	0 – 800 – 500 – 22 – 50
6	Консультпункт для учнів та батьків учнівської молоді відділу освіти Конотопської міської ради	(05447) 2 – 31 – 03
7	«Телефон довіри» м. Суми	(542) 33 – 40 – 50 22 – 32 – 13 22 – 21 – 12

 

«Гаряча лінія» є безкоштовною для всіх осіб, які дзвонять у межах України. Один з них – 0 800 500-335. Для дзвінків зі стаціонарних телефонів. Також короткий номер 386. Це для дзвінків з мобільних телефонів, вони є безкоштовними для абонентів «Київстар», МТС та Life. Дзвонити можна щодня з 9.00 до 20.00 години. Виняток становить неділя. В суботу консультації надаються до 16.00 години.