Рекомендації батькам з успішної адаптації п’ятикласників до нових умов навчання

Будь – які перехідні періоди життя і діяльності дітей висувають специфічні проблеми, що пов’язані зі зміною в організації навчальної діяльності у середніх класах. Умови, які змінилися, пред’являють більш високі вимоги до інтелектуального і особистісного розвитку, до ступеня сформованості у дітей певних учбових знань, дій, навичок. Процес звикання дошкільних вимог і порядків, нового для п’ятикласників оточення, нових умов життя розуміється як адаптація. Адже дитина в школі адаптується не тільки до своєї соціальної ролі, але перш за все до особливостей засвоєння знань у нових умовах.

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.
2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.
3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.
6. Не слід відразу ослабляти контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо.
7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.
8. Головне новоутворення підліткового вікового періоду – відкриття своєї індивідуальності, свого «Я». Підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності.
9. Зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в родині, школі.
10. У дітей настає криза, пов’язана з бажанням здобути самостійність, звільнитися від батьківської опіки, з’являється страх перед невідомим дорослим життям.
11. Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі зростанням самоконтролю й початком свідомого самовиховання.
12. Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду. Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.
13. Розширюється коло спілкування, з’являються нові авторитети.
14. Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й хворобливо.
15. У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.

Поради по адаптації здобувачів освіти 1 класу

Вчителю 1 класу:

1. Під час проведення занять здійснювати індивідуальний підхід до учнів, у яких виникають труднощі в період адаптаційного процесу.
2. Удосконалювати форми та методи роботи з учнями шестирічного віку під час адаптаційного періоду та впродовж року.
3. Проводити індивідуальні бесіди з батьками першокласників, в яких процес адаптації до шкільних умов проходить складніше.
4. Проводити роботу зі згуртування учнів, виховання взаєморозуміння, взаємоповаги, вміння жити в колективі.

Батькам:

1. Виявляйте інтерес до шкільних справ та успіхів дитини.
2. Формуйте адекватну самооцінку.
3. Не перевантажуйте дитину надмірними заняттями, чергуйте їх з грою, не ставте до дитини завищених вимог.
4. Навчайте етичних норм спілкування з однолітками та дорослими.
5. Привчайте самостійно долати труднощі, які під силу подолати 6-річній дитині.
6. Сприяйте підвищенню самооцінки дитини, частіше хваліть її, але так, щоб вона знала за що.
7. Не порівнюйте дитину з іншими дітьми, особливо якщо вона є менш успішною, ніж інші діти.
8. Демонструйте зразки впевненої поведінки, будьте в усьому прикладом дитині.
9. Не принижуйте дитину.
10. Любіть дитину безумовною любов’ю, приймайте її такою, якою вона є.

 

Поради по адаптації здобувачів освіти 5 класу

Вчителю 5 класу:

1. Ураховувати індивідуальні та психологічні особливості 10-11-річних школярів.
2. Постійно спиратись на попередні знання, уміння та навички і на основі зазначеного забезпечувати їх удосконалення, осмислення вже на новому, вищому рівні.
3. Здійснювати обов’язкову підготовку школярів до засвоєння нових навчальних компетентностей.
4. Забезпечити систему взаємозв’язків у змісті, формах і методах педагогічного процесу, оптимальне співвідношення та зв’язок між окремими етапами навчального процесу.
5. Створювати освітньо-дидактичні ситуації, в яких дитина почувала б себе невимушено, комфортно, не боялась розкривати світ власних емоцій.
6. Забезпечити систему оптимальних вимог до знань і поведінки учнів, їхніх моральних якостей, форм і методів роботи з ними на всіх етапах навчання.
7. Упроваджувати засоби стимулювання та заохочення дітей до пізнавальної діяльності.
8. Розвивати рефлексивні вміння дивитись на себе з «боку».
9. Формувати навички самоконтролю й самооцінки.
10. Аналізувати причини неуспішного адаптаційного періоду.
11. Запроваджувати способи, спрямовані на подолання труднощів у навчанні учнів 5-х класів.

Батькам:

1. Забезпечити спокійну, щадну обстановку, чіткий режим, тобто зробити так, щоб дитина постійно відчувала вашу допомогу і підтримку.
2. Надихайте дитину на розповідь про шкільні справи. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: “Як пройшов твій день в школі?” Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, та уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам’ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина сповіщає вам, використовуйте їх у подальшому для того, щоб починати подібні бесіди про школу. Крім того, обов’язково запитуйте вашу дитину про його однокласників, справи у класі, шкільні предмети, педагогів.
3. Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поведінку та взаємостосунки з іншими дітьми. Без коливань поговоріть з учителем, якщо ви відчуваєте, що не знаєте про шкільне життя вашої дитини або про його проблемах, пов’язаних зі школою, або про взаємозв’язки його шкільних і домашніх проблем. Навіть якщо немає особливих приводів для занепокоєння, консультуйтеся з учителем вашої дитини не рідше, ніж раз на місяць.
4. Не пов’язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань та заохочень. Ваша дитина повинна розцінювати свою хорошу успішність як нагороду, а неуспішність — як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, частіше проявляйте свою радість. Але висловлюйте свою заклопотаність, якщо в дитини не все добре в школі, і, якщо необхідно, наполягайте на більш уважному виконання ним домашніх і класних завдань.
   Постарайтеся, наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень: наприклад, ти на півгодини більше можеш подивитися телевізор за гарні оцінки, а на півгодини менше — за погані. Такі правила самі по собі можуть призвести до емоційних проблем.
5. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Встановіть разом із дитиною спеціальний час, коли слід виконувати домашні завдання, отримані в школі, і слідкуйте за виконанням цих установок. Це допоможе вам сформувати хороші звички до навчання.
6. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, у домашній діяльності.
7. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли у шкільному житті дитини відбуваються зміни.

---

За додатковою інформацією звертатися за посиланням на сайт НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО ЦЕНТРУ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ (nmcps.sumy.sch.in.ua):

ТИСНИ НА СВІТЛИНУ