Сьогодні день, коли слова звучать особливо тепло.
День, коли кожна літера — як частинка серця,
коли рідна мова огортає спогадами дитинства, маминими піснями,
шкільними віршами і щирими розмовами.
Мова — це не просто засіб спілкування.
Це наша пам’ять, наша сила, наша ніжність і наша нескореність.
У ній — історія народу, його біль і радість, його мрії та майбутнє.
Сьогодні хочеться говорити красиві слова,
дякувати тим, хто береже й передає її дітям,
пишатися кожним українським словом,
яке звучить впевнено, мелодійно й вільно.
Нехай рідна мова
живе в наших серцях,
лунає в наших домівках,
надихає на добрі справи
та єднає нас — сильних, щирих і незламних.
